Україна належить до небагатьох країн, де сурогатне материнство дозволено законом.

Правове регулювання відносин сурогатного материнства здійснюється окремими положеннями Сімейного кодексу України, Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених Наказом Міністерства юстиції України №52/5 від 18.10.2000 року, Наказу Міністерства охорони здоров'я України "Про затвердження Порядку застосування допоміжних репродуктивних технологій в Україні" №787 від 09.09.2013 року.

Так, ст. 123 Сімейного кодексу України регулює визначення походження дитини, народженої внаслідок застосування допоміжних репродуктивних технологій, а саме частина друга цієї статті визначає, що "у разі перенесення в організм іншої жінки ембріона людини, зачатої подружжям (чоловіком та жінкою) внаслідок застосування допоміжних репродуктивних технологій, батьками дитини є подружжя".

У п. 11 глави 1 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених Наказом Міністерства юстиції України №52/5 від 18.10.2000 року встановлено порядок реєстрації дитини: "У разі народження дитини жінкою, якою в організм було перенесено ембріон людини, зачатий подружжям внаслідок застосування допоміжних репродуктивних технологій, державна реєстрація народження проводиться за заявою подружжя, яке дало згоду на таке перенесення дитини, справжність підпису у якому має бути нотаріально засвідчена, і наявна довідка про генетичне споріднення батьків /матері чи батька/ з плодом".

Наказ Міністерства Охорони Здоров'я України №787 від 09 вересня 2013 року "Про затвердження порядку застосування допоміжних репродуктивних технологій" регулює порядок застосування репродуктивних методик.

Відповідно до пункту 1.4 Наказу №787 проведення програм ДРТ здійснюється виключно в акредитованих закладах охорони здоров'я.

Пункт 1.5 Наказу №787 надає пацієнтам право вільного вибору медичних закладів для проведення ДРТ.

Також пунктом 1.8 Наказу №787 визначено, що ДРТ застосовуються за медичними показаннями на підставі письмово оформленої добровільною згодою пацієнтів та з використанням Заяви пацієнта/пацієнтів про застосування ДРТ (існує затверджена МОЗ України форма).

Пункт 1.7 Наказу №787 визначає, що повнолітня жінка та/або чоловік мають право за медичними показаннями на проведення щодо них лікувальних програм ДРТ.

Відповідно до пункту 1.14 зазначеного нормативного акту медична допомога за методиками ДРТ надається в умовах конфіденційності відповідно до статті 40 Основ законодавства України про охорону здоров'я.

В Україні Сурогатною матір'ю може бути повнолітня дієздатна жінка за умови наявності власної здорової дитини, її письмово оформленої, добровільної згоди, а також за відсутності медичних протипоказань (пункт 6.4. Наказу №787).

Якщо батьками дитини, народженої сурогатною матір'ю, є іноземні громадяни, вони повинні повідомляти адресу тимчасового проживання до моменту оформлення документів та виїзду з країни для здійснення патронажу фахівцями з педіатрії та спостереження (пункт 6.8. Наказу №787).

В даний час, згідно з пунктом 6.9. Наказ №787 реєстрація дитини, народженої за допомогою ДРТ методом сурогатного материнства, здійснюється в установленому чинним законодавством України порядку за наявності довідки про генетичну спорідненість батьків (матері або батька) з плодом.

Крім суто правових аспектів сурогатного материнства, визнання та реєстрації батьківства, існує дуже багато цивільно-правових питань, що виникають між подружжям та сурогатною матір'ю. Ці відносини регулюються договорами.

Таким чином, виходячи з норм чинного законодавства України весь процес сурогатного материнства є легітимним.